АНОНС: Лекція "Центральна Рада і оборона України від більшовицької агресії"

Чи дійсно керівництво Центральної Ради провалило оборону України від більшовицької навали? Можливо їх дії та рішення були виправданими і немає підстав стверджувати, ніби український уряд не готувався до оборони країни від вторгнення більшовиків?

На таку розмову запрошує Лекторій Пам’ять Нації.

 

На скільки точною та історично достовірною є суспільна думка про слабкі позиції і кроки Центральної Ради в національному військовому будівництві наприкінці 1917 – початку 1918 рр.

Як починалася перша українсько-більшовицька війна. Співвідношення ворогуючих сторін наприкінці 1917 – початку 1918 рр. в Україні. Невідомі факти і розповсюджені міфи про бій під Крутами. Про все це розкаже Михайло Ковальчук.

Після лекції він також презентує свою нову книгу "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1", написану на основі великого масиву фактичного матеріалу – документів з архівів України, Росії, Польщі, США, а також рідкісних видань з численних бібліотечних колекцій.

Всі бажаючі мають нагоду придбати книгу з авторським підписом.

Довідково. Михайло Ковальчук — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії й джрелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Автор 5 монографій і понад 80 наукових статей. Працював в історичних архівах України, Росії, Польщі, Чехії, США.

Монографії: "Генерал Микола Капустянський. 1881 – 1969", "Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння", "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917 - 1921 рр.", "Без переможців. Повстанський рух в Україні проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна" та "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1".

Час: 9 лютого, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.