Чорні археологи знайшли поховання біля піраміди Хеопса

Чорні археологи у районі єгипетського комплексу пірамід Гізи знайшли невідому стародавню гробницю.

Вона може мати відношення до тих, що знаходяться неподалік піраміди Хеопса, повідомляє Газета.Юей із посиланням на видання Politeka.

 У Єгипті знайшли нову гробницю

Фото: Politeka

Незаконні розкопки зловмисники проводили ночами всередині приватного житлового будинку, який розташовувався в 30 метрах від піраміди Хеопса. З будівлі чорні археологи зробили лаз, що веде до довгого коридору і вирубаних у камені залах.

В одному з даних залів знаходилися чоловічі кам'яні статуї з пошкодженими головами і керамічний посуд. Вчені встановили, що гробниця була збудована приблизно до 2504-2347 років до Р.Х. Експерти вважають, що знахідка може бути пов'язана з іншими гробницями і катакомбами.

Колишній міністр у справах старожитностей Єгипту і археолог Захі Хавас розповів, що під житловим кварталом в районі знахідки можуть знаходитися й інші стародавні гробниці і споруди, однак через щільну забудову будинками вчені не можуть вести розкопки на цій території.

До слова, мешканці не мають право проводити тут розкопки. Чорних археологів арештували.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.