Учені відтворити образ "Клеопатри Латинської Америки". ФОТО

Жінка належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

Про це повідомляє ТСН.

 Фото: ВВС

Ученим Перу за допомогою 3D-друку вдалося відтворити зовнішність знаменитої Леді Као, яка, імовірно, була політичною або релігійною лідеркою.

Вони змогли відтворити обличчя Леді Као, проаналізувавши структуру черепа та останків.

 Фото: ВВС

За словами міністра культури Перу, жінка мала овальне обличчя з високими вилицями.

Жінка, яку ще називають Клеопатрою Латинської Америки, належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

 Фото: ВВС

Її останки археологи знайшли ще у 2006 році у зруйнованій піраміді біля міста Трухільйо, Перу.

Експертиза показала, що Леді Као померла, коли їй було 20 років, і, скоріше за все, через ускладнення під час пологів або вагітності.

Ноги, ступні та обличчя жінки було вкрите татуюваннями з магічними символами – зміями та павуками.

 Фото: ВВС

Леді Као була похована із короною та безліччю золотих і мідних прикрас. У саркофазі також  знайшли зброю, а саме: дві великі бойові палиці і 23 пристрої для метання списа. Із урахуванням такого багатого поховання, вона могла бути жрицею або навіть політичним правителем.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.