Facebook змусив музей Женеви прикрити наготу античних статуй

Музею історії і мистецтва в Женеві (Швейцарія) довелося опублікувати фотографії античних статуй з написами «Цензура» на інтимних місцях через заборону Facebook.

Про це повідомляє Бабель.

 Фото: Musées d'art et d'histoire de Genève

За словами прес-секретаря музею Сільві Трелья-Детраз, на сторінці закладу у Facebook планували опублікувати знімок двох статуй для реклами виставки "Цезар і Рона".

Але адміністрація Facebook надіслала листа, в якому вказала, що у статуї Венери Арлезіанської не прикриті груди, а солдат, який символізує перемогу Римської імперії над галльськими племенами, стоїть голим.

У своєму листі соцмережа зазначила, що не дозволяє рекламні пости, в яких присутня нагота, навіть якщо вона не несе сексуального характеру.

"Це, зокрема, стосується і використання наготи для творчих або освітніх цілей", — наводить повідомлення від адміністрації cоцмережі агентство. У результаті фотографії опублікували з написами "Цензура".

Нагадуємо, що наприкінці 2018 року у Facebook запровадили нові правила для контенту про секс. Вони забороняють пошук сексуальних партнерів, чати та листування з сексуальним підтекстом, зображення оголеного тіла, обговорення поз у сексі та сексуальних уподобань.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.