Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриється виставковий проект «The Ukrainian Canadians: Україноканадці”

Цей проект – перша спроба представити у музейному просторі різні сторони життя української діаспори, історію її становлення і розвитку: від перших поселенців кінця ХІХ ст. і до сучасних відомих діячів-україноканадців – науковців, політиків, письменників, громадських діячів.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

Широкому загалу будуть доступні для огляду видання найстаріших українських видавництв у Канаді, а також архівні документи, фото, особисті речі та відзнаки останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, політика, канцлера Альбертського університету Петра Саварина, відомої письменниці та громадської діячки Лесі Храпливої-Щур, фізика та громадського діяча Олега Кандиби та ін.

Мистецька спадщина представлена творами видатних митців-україноканадців – В.Курилика, Л.Молодожанина, В.Доброліжа, які отримали визнання у Канаді та відомі за її межами.

Особлива увага приділена темі канадського Пласту, а також видатним досягненням канадців українського походження у "головному" канадському виді спорту – хокеї.

Виставковий проект "The Ukrainian Canadians: Україноканадці" реалізується за підтримки Посольства Канади в Україні.

Партнери проекту – Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, ГО "Історична правда", Музей-архів преси, Бібліотека імені Олега Ольжича, Відділ текстології та рукописних фондів Інституту літератури НАНУ, Національний університет "Острозька академія", CanSchool, Braty design.

Час: з 13 лютого 2019 року по 12 травня 2019 року

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська, 40б.

Вартість квитка – 50 грн. (пільговий – 25 грн.)

Контакт: (044)2806418, (067) 2345107 (Наталя Білоус).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.