Археологи навчилися визначати стать кремованих людей

Дослідники встановили, що кістки істотно розрізняються за розміром у чоловіків і жінок. За допомогою діаметра променевої кістки, визначають стать з точністю до 80%.

Про це повідомляє Газета.юей із посиланням на N+1.

 Стать визначають за розмірами кісток

Фото: Claudio Cavazzuti

Європейці здавна почали кремувати останки померлих. Такі кладовища з'явилися в Середземномор'ї в III тис. до Р.Х. Ритуал похорону поступово ускладнювався і разом з останками покійного в могилу почали класти похоронні дари, що підкреслювали його соціальний статус.

За ним археологи найчастіше визначають стать покійного. Однак в похованнях старше 1 тис. років до Р.Х. похоронні дари зустрічаються рідко. Тому почали шукати інші шляхи визначення статі.

Під час кремації кістки деформуються. Раніше археологи вже намагалися визначити, які кістки зберігають пропорції, щоб вимірюючи їх можна було з'ясувати, кому вони належали.

У новому дослідженні під керівництвом Клаудіо Кавазутті з Даремського університету вчені вирішили проаналізувати вже відомі параметри, за якими можна було б визначити стать в кремованих останків. Спробувати знайти нові. Для цього вони дослідили поховання 124 осіб (50 чоловіків та 74 жінок). Вони були знайдені у похованнях XII-VII ст. до Р.Х. в різних частинах Італії.

У могилах збереглися похоронні предмети, за якими можна було надійно визначити стать покійних. Зброя в чоловічих похованнях і веретена або скляні намистини в жіночих. Вчені проаналізували 24 параметри і встановили, що вони суттєво різнилися за розмірами у чоловіків і жінок.

Читайте також:

Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.