Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Неандертальці вміли користуватися метальною зброєю. Їхні списи могли вражати здобич на відстані до 20 метрів.

До цього висновку дійшли науковці Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США), повідомляє "Дзеркало тижня" із посиланням на Naked Science.

 Реконструкція вигляду неандертальця. Джерело: Naked Science

Дослідники вивчали характеристики Шенінгенських списів, яким 300 тисяч років, — найстарішої зброї, відомої археологам. 10 метальних списів доби палеоліту знайшли протягом 1994—1999 років у м. Шенінген (Німеччина) у вугільній шахті.

Під час дослідів шестеро атлетів, підібраних у відповідності з фізичними здібностями неандертальця-мисливця, метали списи. Так удалося визначити, що ця зброя придатна для враження цілей неандертальцями на відстані.

Раніше археологи вважали, що неандертальці вміли застосовувати зброю лише в ближньому бою. Як припускалося, маса Шенінгенських списів не дозволяла їм досягти необхідної швидкості польоту.

Результати дослідів зі спортсменами показали, що таким списом можна було поцілити жертву на відстані до 20 метрів, а за певної сили кидка удар виявлявся смертельним. Це виявилося вдвічі більше, ніж очікували науковці.

Нагадаємо, єгипетська археологічна місія виявила в Лівійській пустелі дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.