Спецпроект

Польські архітектори оприлюднили проект другої черги Меморіалу Голодомору в Києві. ФОТО

Крім постійної експозиції в музеї буде конференц-зала, кінозала, бібліотека, архівний центр, а також місце для відпочинку та роздумів.

Про це повідомляє видання "Хмарочос".

 Ескізи: Nizio Design International 

Варшавська архітектурна студія Мирослава Нізьо Nizio Design International днями оприлюднила проект другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Проект розробляли у співпраці з київською компанією компанії "Проектні системи" на чолі з архітектором Андрієм Миргородським. Дизайн постійної експозиції польські архітектори проектували повністю самі. Кабмін схвалив проект Меморіалу в грудні 2018 року.

Друга черга Меморіалу буде розташована на схилі на території парку Слави, неподалік від "Свічки" – першої черги музею.

 Ескізи: Nizio Design International 

Автори намагалися архітектурно передати ідею висвітлення прихованої правди про голод 1932-1933 років. Тому споруду частково заглиблено під землю, а дах вкрито шаром ґрунту – на ньому ростимуть рослини.

Образ правди, яка проривається, втілено в бетонних плитах, що ніби розламують землю.

 Ескізи: Nizio Design International 

Вхідну групу розташують із боку "Свічки". Поряд із виходом буде "Зона мовчання", місце для відпочинку та роздумів.

 Ескізи: Nizio Design International 

У музеї передбачено окремий виставковий простір для тимчасових виставок, конференц-залу, кінозалу на 300 місць, приміщення для освітніх проектів, бібліотеки, а також архівний центр, де буде розміщено Інститут дослідження Голодомору.

 Ескізи: Nizio Design International 

Постійну експозицію оформлять у вигляді театральних декорацій. Похмура перша частина наративу буде присвячена історичним передумовам Голодомору, зокрема більшовицькій революції 1917 року.

 Ескізи: Nizio Design International 

 Ескізи: Nizio Design International 

Друга частина наративу, з яскравішим освітленням і озелененням, відображатиме боротьбу українців за незалежність та подолання колективних травм.

 Ескізи: Nizio Design International 

Загальна площа музею складе 14 тисяч метрів квадратних, із них 2500 метри – зали з експозицією.

Автором першої черги Меморіалу Голодомору, "Свічки", є Анатолій Гайдамака. Він також спроектував і другу чергу, у співпраці з "Проектними системами". Утім, роботу над проектом передали польській студії.

Члени Кабміну заклали капсулу будівництва другої черги у квітні 2018 року. Будівництво розпочалося у травні. Об’єкт планували здати за 24 місяці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.