У Хмельницькому встановили меморіальну дошку Петлюрі. ФОТО

Дошку встановили на фасаді приміщення, яке використовували для засідань уряду УНР та Директорії у Хмельницькому.

Про це повідомляє Главком із посиланням на видання "Є".

 Фото: видання "Є"

У День Соборності України в Хмельницькому вшанували головного отамана армії Української Народної Республіки, голову Директорії УНР1918-1920 років Симона Петлюру.

Пам’ятну дошку встановили на будівлі тодішнього театру (сучасний міський Будинок культури), адже коли Проскурів опинився у центрі подій, пов'язнаних із становленням УНР, саме це приміщення використовували для засідань уряду УНР та Директорії.

 Фото: видання "Є"

Видання зазначає, що це четверта пам’ятна дошка в місті відомим українцям, які боролись за становлення Незалежної України в найбільш складні для неї часи ХХ століття. Раніше були встановлені меморіальні дошки на честь Михайла Грушевського, Євгена Коновальця і Романа Шухевича.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.