«Разом з власної волі з 1919 року»: відеоролик до Дня Соборності

Український інститут національної пам’яті спільно зі продакшн-студією Bober до Дня Соборності України створили соціальний відеоролик, який дає можливість зануритися в історичні події і відчути їхнє значення і через сто років.

Про це йде мова на web-сторінці Інституту.

 

Про те, що Україна має бути єдиною в своїх етнічних територіях, українці інтуїтивно відчували завжди. Навіть, розділені Російською та Австро-Угорською імперіями. Навіть, змушені воювати один проти одного в часи Першої світової війни. Тому, щойно на уламках імперій постали вільні і незалежні УНР та ЗУНР, шлях до Злуки став очевидним і неминучим.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

У ролику використане відео, надане Радіо "Свобода" та Товариством пошуку жертв війни "Пам’ять".

Нагадуємо, "Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Інститут національної пам’яті пропонує інформаційні матеріали до Дня Соборності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.