В Узбекистані знайшли скарб вартістю більше $1 млн. ФОТО

У столиці Узбекистану Ташкенті в підвалі одного з будинків виявили рідкісні твори мистецтва, золоті і срібні монети, посуд та предмети старовини, картини, ікони.

 

Колекцію цінностей вважали загубленою більше 80 років. Вартість знахідки складає більше $1 млн, повідомляє gazeta.ua з посиланням на kun.uz.

 

Будинок, де знайшли скарби, збудований у 1870 році. Речі виявили під час розкопок у прихованому підвальному приміщенні.

 

Повний реєстр знахідок ще не складено, місце виявлення вивчає група археологів Академії наук. Колекцію взяли під державну охорону. Її перевозять у музей. Деякі з предметів планують передати для реставрації в спецлабораторії Польщі та Німеччини.

 

Читайте також:

В Англії знайшли шахи ХІХ століття

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.