У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Напередодні Дня Соборності у Києві відкрили меморіальний барельєф Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі.

Ця анотаційна дошка є першим увічненням пам’яті творця української державності початку ХХ століття у столиці – повідомляє УІНП.

 Фото: УІНП

Меморіальний барельєф Симону Петлюрі освятили священники Православної церкви України.

 Фото: УІНП

Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук відзначив неоціненні подвиги героїв Небесної Сотні, воїнів російсько-української війни та вояків УНР, які боролися і борються за Україну.

Він акцентував, що Симон Петлюр був тим, хто розумів важливість власного війська і почав його відтворювати. А хлопці і дівчата, які зараз на передовій, допомагають нам тут завершити роботу, яку він розпочав.

"Символічно, що саме в цьому році ми відкриваємо меморіальну дошку Симону Петлюрі. Бо це рік надважких виборів, у яких проросійські сили спробують взяти реванш. І важливо, щоби у цей переломний рік ми зберегли свій власний курс – на вступ до НАТО та Європейський Союз.

Я сподіваюсь, що ми не повторимо помилок столітньої давнини і не дамо внутрішнім суперечкам вплинути на курс розвитку України", – зауважив Ігор Гордійчук.

Фото: УІНП

 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що пам’ятна дошка Симону Петлюрі на вулиці його імені – це важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років, але цього недостатньо.

"У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Головному Отаману та Голові Директорії УНР Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу", – говорить Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Барельєф постав на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, в районі якої у січні 1918 року тривали бої підрозділів Армії УНР з більшовицькими заколотниками.

Автор – скульптор Василь Маркуш.

 Фото: УІНП

 "100 років як Москва з ненавистю вимовляє ім’я Симона Петлюри, та дискредитує не лише постать Головного Отамана, але й ідеї, за які він боровся і загинув – ідеї свободи і державної незалежності України.

Сподіваюсь, меморіальний барельєф буде не лише пошаною національному герою, але й нагадуванням для всіх нас: ми відповідальні за цю державу перед усіма лицарями, які зробили Україну головною цінністю свого життя", – переконаний Віце-прем’єр-міністр України, Голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Павло Розенко.

 Фото: УІНП

"Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – підкреслив у своєму виступі начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті підсумував Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

 На відкритті пам’ятної дошки були також присутні Міністр культури України Євген Нищук; Перший заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковник Олег Бойко; ветеран 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Роман Кулик, учасники бойових дій, курсанти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, громадськість.

 Фото: УІНП

На звершення Оркестр почесної варти Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького Збройних сил України виконав "Марш Нової Армії України".

Лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко заграв "Пісню про Петлюру" із нової платівки "Пісні Української революції".

 Фото: УІНП

Пам’ятна дошка Симону Петлюрі була виготовлена коштом Київської міської державної адміністрації. Урочисте вшанування Головного Отамана відбулося з ініціативи та підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Нагадуємо, що цього року, 22 травня, виповниться 140 років від Дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана УНР, державного, політичного та військового діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.