У Празі до Дня Соборності України розгорнули українські прапори

У неділю 20 січня українська громада у Празі розгорнула прапори України на Карловому мості через річку Влтава з нагоди Дня Соборності України.

Кілька десятків українців та їхніх чеських друзів – дехто прийшов разом із дітьми – утворили "живий ланцюг", який розтягнувся у центрі мосту – повідомляє "Радіо Свобода".

 Українці й чехи під час акції з нагоди річниці Акту Злуки, Прага, 20 січня 2019 року

Фото: RFE/RL

Деякі з активістів тримали прапор України 10 метрів завдовжки та символічні плакати "Україна єдина".

Акцію влаштувало посольство України в Чехії на знак солідарності з Україною.

 Учасники акції утворили живий ланцюг через Карлів міст

Фото: RFE/RL

"Дякуємо всім, хто прийшов, ви молодці. Ви всі знаєте, що це символічна акція, яка єднає всіх українців із різних регіонів та українців, що живуть тут, у Чехії. Ми зібралися із солідарності до акції, що відбуватиметься у Києві 22 січня", – зазначили організатори акції з посольства України в Чехії.

Читайте також:

УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.