У Празі до Дня Соборності України розгорнули українські прапори

У неділю 20 січня українська громада у Празі розгорнула прапори України на Карловому мості через річку Влтава з нагоди Дня Соборності України.

Кілька десятків українців та їхніх чеських друзів – дехто прийшов разом із дітьми – утворили "живий ланцюг", який розтягнувся у центрі мосту – повідомляє "Радіо Свобода".

 Українці й чехи під час акції з нагоди річниці Акту Злуки, Прага, 20 січня 2019 року

Фото: RFE/RL

Деякі з активістів тримали прапор України 10 метрів завдовжки та символічні плакати "Україна єдина".

Акцію влаштувало посольство України в Чехії на знак солідарності з Україною.

 Учасники акції утворили живий ланцюг через Карлів міст

Фото: RFE/RL

"Дякуємо всім, хто прийшов, ви молодці. Ви всі знаєте, що це символічна акція, яка єднає всіх українців із різних регіонів та українців, що живуть тут, у Чехії. Ми зібралися із солідарності до акції, що відбуватиметься у Києві 22 січня", – зазначили організатори акції з посольства України в Чехії.

Читайте також:

УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.