У центрі Києва згорів будинок 1883 року. ФОТО

16 січня від пожежі постраждав будинок на вулиці Грушевського 4Б в Києві. Як виявилосяя, від 2015 року він не має охоронного статусу пам’ятки архітектури.

Про це 44.ua повідомив голова Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Нікоряк, інформує "Хмарочос".

"У 2011 році було розпорядження про знесення будівлі. Аби цього не сталося, орган культурної спадщини подав у Міністерство культури інформацію про внесення будинку до державного реєстру архітектурних пам’яток. Але вже 2015 року власники через суд скасували цей наказ", – повідомив він.

Відсутність охоронного статусу призводить до того, що власник будівлі не звітує перед КМДА про її долю.

 Фото: Артур Дубровенко / Информатор

Будинок розташовується біля готелю "Дніпро" поряд з Європейською площею. Його збудували в 1883 році за проектом архітектора Ніколаєва на замовлення київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії.

Хоча будинок було визнано непридатним для проживання ще 1989 року, у 2006 році відселені мешканці знову приватизували свої квартири і продали їх компанії "Грааль". 

 Проект 48-поверхової будівлі, яку планує збудувати на місці садиби компанія "Грааль". Фото: hmarochos.kiev.ua

Пізніше "Грааль" оприлюднив проект будівництва на місці садиби 48-поверхового хмарочоса. Громадська діячка Олена Терещенко переконана, що забудовник  довів будинок до аварійного стану увмисно.

Активісти кілька разів намагалися запобігти знищенню садиби ХІХ століття. Зокрема, тут облаштовували арт-сквоти. За словами активіста Олександра Глухова, на момент пожежі 16 січня деякі приміщення будинку займали кілька громадських організацій, які своє присутністю прагнули вберегти будівлю.

Нагадаємо, в КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.