"Будинок зі зміями" в Києві реставрують

У КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" на вул. Велика Житомирська, 32 в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Рішення підписав директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє прес-служба КМДА.

"З урахуванням наданих на розгляд матеріалів, Департамент надав дозвіл на виконання робіт згідно із проектом "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлового будинку по вул. Великій Житомирській, 32". Будівля перебуває у приватній власності, але є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Це дуже гарна тенденція. Буквально два тижні тому Департамент погодив реставрацію ще однієї пам’ятки – Центрального гастроному, що на Хрещатику, 40/1. Хочеться вірити, що інші власники пам’яток долучаться до цього позитивного тренду", – сказав Олександр Никоряк.

 "Будинок зі зміями". Фото: ua.kyivmaps.com

Виконавець робіт повинен повідомити Департамент про початок робіт протягом тижня. Після закінчення робіт також у тижневий строк виконавець повинен надати звіт про виконані роботи.

"Будинок зі зміями" збудували протягом 1911–1912 років за проектом архітектора Ігнатія Лудоховського як прибутковий будинок.

Нагадаємо, що 19 червня 2018 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 8202 "Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини".

Законопроект, зокрема, передбачав введення відповідальності за завдання шкоди не лише пам’яткам, але і щойно виявленим об’єктам культурної спадщини та їхнім частинам; збільшення штрафів за доведення пам’яток до руйнації із 17-170 тис. грн до 85-255 тис. грн, а за повторне порушення накладатимуть штраф у 340 тис. грн.

Також пропонується започаткувати можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Наразі ж пам’ятка навіть місцевого значення може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.