"Будинок зі зміями" в Києві реставрують

У КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" на вул. Велика Житомирська, 32 в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Рішення підписав директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє прес-служба КМДА.

"З урахуванням наданих на розгляд матеріалів, Департамент надав дозвіл на виконання робіт згідно із проектом "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлового будинку по вул. Великій Житомирській, 32". Будівля перебуває у приватній власності, але є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Це дуже гарна тенденція. Буквально два тижні тому Департамент погодив реставрацію ще однієї пам’ятки – Центрального гастроному, що на Хрещатику, 40/1. Хочеться вірити, що інші власники пам’яток долучаться до цього позитивного тренду", – сказав Олександр Никоряк.

 "Будинок зі зміями". Фото: ua.kyivmaps.com

Виконавець робіт повинен повідомити Департамент про початок робіт протягом тижня. Після закінчення робіт також у тижневий строк виконавець повинен надати звіт про виконані роботи.

"Будинок зі зміями" збудували протягом 1911–1912 років за проектом архітектора Ігнатія Лудоховського як прибутковий будинок.

Нагадаємо, що 19 червня 2018 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 8202 "Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини".

Законопроект, зокрема, передбачав введення відповідальності за завдання шкоди не лише пам’яткам, але і щойно виявленим об’єктам культурної спадщини та їхнім частинам; збільшення штрафів за доведення пам’яток до руйнації із 17-170 тис. грн до 85-255 тис. грн, а за повторне порушення накладатимуть штраф у 340 тис. грн.

Також пропонується започаткувати можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Наразі ж пам’ятка навіть місцевого значення може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.