У новому бідоні УПА знайшли шарж на Шухевича та протоколи переговорів з поляками. ФОТО

Відразу після Другої світової війни українські повстанці шукали співпраці з польським антикомуністичним підпіллям. Про це свідчать документи віднайденого недавно повстанського архіву, який передали Центру досліджень визвольного руху на Івано-Франківщині.

Бідон із документами українського визвольного руху знайшли 12 січня в лісі між селами Воронів та Руда, що в Рогатинському районі Івано-Франківської області, місцеві мешканці. Документи добре збереглися — це дає змогу історикам говорити про зміст архіву.

 

"Деякі документи пошкоджені, деякі взяв грибок, але в цілому архів дуже добре зберігся. Ми витягли їх із бідона — папери вологі, тож їх необхідно висушити. І далі можна реставрувати", — говорить Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Руслан Забілий особисто приймав знахідку в Рогатинському музеї "Опілля", куди її передали пошуковці Володимир Дзера і Тарас Веркалець.

Папери підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії датуються 1945—1946 роками. Їх левова частка походить із Закерзоння — українських етнічних земель у складі сучасної Польщі, де діяли Закерзонський крайовий провід ОУН та військова округа УПА "Сян".

 

До архіву потрапили звіти надрайонних проводів ОУН, тактичних відтинків УПА у складі ВО "Сян", пропагандистські матеріали. Є навіть матеріали пропаганди польського підпілля, яке теж діяло в регіонах, підконтрольних УПА. Кілька документів засвідчують спроби УПА налагодити співпрацю з окремими підрозділами колишньої польської Армії Крайової в 1945—1946 рр. з метою спільної боротьби проти комуністичного режиму.

Окрім того, бідон містив низку документів структур групи УПА-Захід, які діяли в Галичині, та місцевого підпілля ОУН. Це — кілька звітів командування групи, звіти Служби безпеки ОУН, три накази Головного військового штабу УПА, два звіти тактичних відтинків, які оперували на Івано-Франківщині.  

 

Серед серйозної оперативної документації знайшлося місце навіть гумору й сатирі. У паперах пошуковці знайшли шарж на Головного командира УПА Романа Шухевича.

Повстанський архів зараз віддано на реставрацію в Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", після чого Центр досліджень визвольного руху оцифрує документи й завантажить у відкритий доступ на сайт Електронного архіву українського визвольного руху.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.