УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", ілюстровані настінні календарі, присвячені військовій еліті УНР, та аудіо-альбом "Пісні Української революції" презентував Український інститут національної пам’яті до 100-річчя Акта Злуки та Соборності.

Захід відбувся 17 січня в будинку, де сто років тому засідала Центральна рада, а зараз знаходиться Музей Української революції 1917-1921 років.

"Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна", – наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В'ятрович, Олена Охрімчук, Павло Подобєд 

Володимир В’ятрович презентував ілюстровані настінні календарі "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" на 2019 рік, які були підготовлені Українським інститутом національної пам'яті на основі однойменної серії арт-плакатів. 

Головний спеціаліст сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук презентувала гру для мобільних пристроїв "Сто років боротьби. Українська революція", яка створена на основі настільної гри "Українська революція 1917–1921 років".

"Це можливість в ігровій формі згадати бурхливі події в Україні 1917–1921 років. Наша цільова аудиторія – це старшокласники, освітяни, усі, хто цікавиться історією. Гра допоможе засвоєнню школярами історичної інформації про Українську революцію, сприятиме популяризації героїв та учасників, хроніки подій", – пояснила Олена Охрімчук.

Адаптація гри: смартфони та планшети на базі Android і iOS. Режим: багатокористувацький, без доступу до Інтернету. Застосунок доступний для всіх версій Аndroid, починаючи з 5.1 та для всіх версій iOS. 

Аndroid-версія гри вже в магазині додатків Google Play (шукати поле "Українська революція"). ІОS-версія розміщена в магазині додатків Аpple store за посиланням

 

Начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд проанонсував відкриття меморіального барельєфу Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі у Києві, що відбудеться 21 січня о 12:00 за адресою вулиця Симона Петлюри, 2/4. 

"Відкриття меморіального барельєфу є лише початковим етапом вшанування Головного Отамана в українській столиці. Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – говорить Павло Подобєд.

 Тарас Компаніченко

До 100-річчя Соборності вийшов аудіо-альбом "Пісні Української революції" – спільний проект Інституту, Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Соборності.

До альбому увійшли пісні, написані в добу 1917-1921 років. Автори більшості цих пісень – це класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.