АНОНС: НМІУ виставить оригінал Акта Злуки та поховальний вінок для Січових стрільців

18 січня Національний музей історії України спільно з Державною архівною службою України представлять для огляду широкому колу відвідувачів оригінальний документ вікопомної події – Акт Злуки 1919 року.

У Національному музеї історії України відбудеться урочисте відкриття виставки "Лицарям Української Народної Республіки присвячується" до 100-річчя проголошення Акта Злуки 22 січня 1919 року. 

Також до 100-річчя проголошення Акта Злуки науковці НМІУ підготували низку унікальних експонатів, які є свідками тих буремних часів. Зокрема, на виставці вперше буде показано срібний поховальний вінок для Січових стрільців, полеглих у листопаді 1918 року в бою під станцією Мотовилівка.

Завдяки цьому бою фактично став можливим прихід до влади Директорії УНР. Загиблих Січових стрільців урочисто поховали в Києві 19 січня 1919 року на території Маріїнського парку. Зараз місце поховання втрачене. Срібний вінок на могилу покладало керівництво Директорії УНР С. Петлюра і В. Винниченко. Вшанувати полеглих вояків прибула й делегація ЗУНР.

Збереження цього унікального експонату до сьогодні є неймовірним, адже пам’ятки часів Української революції 1917–1921 рр. ретельно знищувались радянською владою. Реставраторам знадобилось майже два роки, щоб відреставрувати цей 6-кілограмовий срібний вінок із фондів НМІУ.

Куратор виставки – заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку Сергій Носачов.

18 січня, п'ятниця, 12.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.