АНОНС: НМІУ виставить оригінал Акта Злуки та поховальний вінок для Січових стрільців

18 січня Національний музей історії України спільно з Державною архівною службою України представлять для огляду широкому колу відвідувачів оригінальний документ вікопомної події – Акт Злуки 1919 року.

У Національному музеї історії України відбудеться урочисте відкриття виставки "Лицарям Української Народної Республіки присвячується" до 100-річчя проголошення Акта Злуки 22 січня 1919 року. 

Також до 100-річчя проголошення Акта Злуки науковці НМІУ підготували низку унікальних експонатів, які є свідками тих буремних часів. Зокрема, на виставці вперше буде показано срібний поховальний вінок для Січових стрільців, полеглих у листопаді 1918 року в бою під станцією Мотовилівка.

Завдяки цьому бою фактично став можливим прихід до влади Директорії УНР. Загиблих Січових стрільців урочисто поховали в Києві 19 січня 1919 року на території Маріїнського парку. Зараз місце поховання втрачене. Срібний вінок на могилу покладало керівництво Директорії УНР С. Петлюра і В. Винниченко. Вшанувати полеглих вояків прибула й делегація ЗУНР.

Збереження цього унікального експонату до сьогодні є неймовірним, адже пам’ятки часів Української революції 1917–1921 рр. ретельно знищувались радянською владою. Реставраторам знадобилось майже два роки, щоб відреставрувати цей 6-кілограмовий срібний вінок із фондів НМІУ.

Куратор виставки – заступник генерального директора НМІУ з питань розвитку Сергій Носачов.

18 січня, п'ятниця, 12.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.