У Мони Лізи немає "ефекту Мони Лізи" - науковці

Вченим Білефельдського університету в Німеччині вдалося довести, що у картини Леонардо да Вінчі "Мона Ліза Джоконда" не проявляється так званий "ефект Мони Лізи".

Дослідники показали, що насправді жінка на портреті дивиться не прямо на глядача, а праворуч, повідомляє "Новое Время" з посиланням на Gizmodo .

"Ефектом Мони Лізи" називають відчуття того, що людина, зображена на художньому творі, стежить за глядачем, коли той рухається.
Ефект досягається тоді, коли погляд зображеної людини спрямований прямо на глядача.

 Мона Ліза


Дуже довго вважалося, що дама на картині Да Вінчі "спостерігає" за відвідувачами, які проходять повз неї. Як стверджують науковці з університету Білефельд, сама Мона Ліза такого ефекту не має. Ніхто ніколи не проводив строгого тесту, щоб побачити, чи присутній він при перегляді картини Леонардо.

Провівши власні тести, команда опублікувала висновок: "Немає сумнівів в існуванні ефекту Мони Лізи - такого просто не відбувається з самої Моною Лізою".

Дослідження проводили психологи Себастьян Лот і Герні Хорстманн, які раніше досліджували спрямований погляд, важливий для взаємодії людей і роботів. Достовірне дослідження картини "Мона Ліза" вони вирішили зробити, зіткнувшись з ефектом Мони Лізи в іншій роботі.

Психологи запитували людей не про відчуття погляду Мони Лізи, а про те, куди, на їхню думку, спрямований погляд очей зображення. Експеримент повторювали 2000 разів з різними рівнями збільшення картини та зміщеннями вліво та вправо.

Більшість учасників експерименту, незалежно від умов випробування, відповіли, що погляд Мони Лізи спрямований праворуч під середнім кутом 15,4°.

Посилаючись на результати дослідження 2007 року, дослідники сказали, що люди відчувають, що за ними спостерігають, коли погляд спрямований на них під кутом зору 10° або 5° в будь-яку сторону. Таким чином, Мона Ліза не проходить тест на "ефект Мони Лізи".

У прес-релізі Герні Хорстманн підкреслив, що термін "ефект Мони Лізи" є "неправильним в своїй назві". У своїй оцінці люди спираються на свої власні нарцисичні тенденції, коли відчувають, що очі Мони Лізи слідують за ними.

"Це ілюструє сильне бажання, щоб на вас дивилися і хтось був центром уваги іншої людини. Вам хочеться мати  стосунок до будь-кого, навіть якщо ви зовсім не знаєте цю людину", - зазначив Хортманн.

ДОВІДКА:

Картину "Портрет пані Лізи дель Джокондо" італійський художник Леонардо да Вінчі написав близько 1503 року. Вона вважається одним із найкращих взірців живопису епохи Відродження. Картина експонується в Луврі (Париж, Франція).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.