Литва може застосувати санкції проти російських каналів за знеславлення борців за незалежність

Комісія з телебачення і радіомовлення Литви вирішує питання про порушення розслідування щодо російських телеканалів "Росія 24" і PBK Lietuva через їхні репортажі про антирадянських партизанів і події 13 січня 1991 року в Литві.

Про це пише "Європейська правда" з посиланням на Delfi.lt.

Голова Комісії Мантас Мартішюс повідомив, що на ці два телеканали надійшли скарги. Їх розглянуть на найближчому засіданні комісії на наступному тижні. Одну зі скарг на "Росія 24" подали консерватори Лаурінас Касчюнас і Аудронюс Ажубаліс.

"У скарзі просять оцінити, чи не порушені вимоги щодо забороненої інформації. Будь-яка людина Литовської Республіки, побачивши по телебаченню або почувши по радіо якусь інформацію, яка, як їй здається, порушує закони, [може на це поскаржитися, - ІП], а комісія зобов'язана провести розслідування", - сказав Ажубаліс.

Згаданий телерепортаж показував церемонію вручення Премії свободи партизанам з коментарем, що вони "боролися на боці Гітлера", і нібито вбили "тисячі мирних жителів".

Мартішюс зазначає, що минулого року щодо інформації, яку поширювала "Росія 24", вже велося розслідування. За результатами ще одного розслідування інформації, що підбурює до війни і ненависті, комісія ухвалить рішення наступного тижня.

"Є скарга ще одного громадянина на канал PBК, в ній йдеться про те, що в новинній передачі "Час" містилася інформація, що ображає і принижує учасників подій 13 січня 1991 року. Це може бути інформацією, що підбурює до нетерпимості", - пояснив він.

Ідеться про штурм телевежі та інших важливих об'єктів у Вільнюсі спецпідрозділом КГБ СРСР "Альфа" та частинами ОМОНу 13 січня 1991 року з метою повернути Литву, яка 1990 року проголосила вихід із Союзу, під контроль центрального уряду. Ці події були елементом протистояння прихильників незалежності Литви та радянської влади. 

Литва у зв'язку з підбурюванням до війни і ненависті раніше застосовувала щодо деяких російських каналів максимальні обмеження на трансляцію терміном в один рік.

Нагадаємо, в угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали  "борцями за Угорщину".

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.