В Англії знайшли шахи ХІХ століття

Археологи виявили в Англії шахові фігури королеви і слона, виготовлені в ХІХ столітті.

На думку вчених, фігурки сховали в старому дерев'яному сараї як охоронні амулети, повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на N+1.

Фігурки знайшли в місті Бург ле Марш у Центральній Англії. Їх виготовили близько 1850 року з гіпсу або дрібних каменів, які зверху були покриті смолою. Фігурки були поміщені на балку над входом в сарай, тому дослідники вважають, що їх використовували в якості оберегів.

 Фото: N+1

"Ми знаємо, що в XIX столітті люди ховали предмети поруч з порогами, як охоронні амулети для захисту від злих сил. Це було взуття, котячі мумії або маленькі біблії. Але ми раніше не зустрічали шахові фігури. Ймовірно, молитви єпископа і королеву, яка могла виконувати роль діви Марії, вибрали з інших шахових фігур спеціально. Можливо, [будівельники вважали], що у них могла бути особлива духовна сила для відображення злих сил", - заявив археолог Адам Дабни з Ради графства Лінкольншир.

Польські археологи відкрили найбагатшу старовинну гробницю на східному березі Вісли. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.