АНОНС: На вулиці Симона Петлюри в Києві відкриють барельєф Головному Отаманові

21 січня 2019 року у столиці відкриють меморіальний барельєф Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі.

Анотаційна дошка постане на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, де в січні 1918 року тривали бої підрозділів Армії УНР з більшовицькими заколотниками.

Автор барельєфу – скульптор Василь Маркуш.

 

"Відкриття пам’ятного барельєфу Симону Петлюрі на вулиці його імені – ще один важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років. Але не достатній. У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Головному Отаману та Голові Директорії УНР Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу", – говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У заході візьмуть участь:

Павло Розенко – Віце-прем’єр-міністр України, Голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій;
Євген Нищук – Міністр культури України;
Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті;
Ігор Гордійчук – начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна;
Роман Кулик – офіцер резерву, ветеран 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ;
Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Серед запрошених: учасники бойових дій, духовенство Православної церкви України, представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України.

Пам’ятна дошка Симону Петлюрі була виготовлена зусиллями Київської міської державної адміністрації. Урочисте вшанування Головного Отамана відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Нагадаємо, що цього року, 22 травня, виповниться 140 років від Дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана УНР, державного, політичного та військового діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри.

21 січня, понеділок, 12.00

Місце: Київ, вул. Симона Петлюри, 2/4

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.