АНОНС: Лекція «Маріїнський парк: місце поховань жертв і героїв»

Сучасний Маріїнський парк в урядовому кварталі столиці приховує величезну кількість поховань. Але про більшість цих могил відвідувачі парку навіть не здогадуються.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Про історію поховань, про героїв Української революції 1917–1921 років, про жертви більшовизму розкаже під час своєї лекції "Маріїнський парк: місце поховань жертв і героїв" історик Олександр Кучерук, завідувач відділу Національного музею історії України "Музей Української революції 1917–1921 років".

Також під час лекції буде представлена його праця "Некрополь Маріїнського парку", яка нещодавно зʼявилася друком.

Час: 10 січня, четвер, 16:00

Місце: Відділ "Музей Української революції 1917–1921 років" розташований у історичній споруді Української Центральної Ради, нині – Київському будинку вчителя, за адресою – вул. Володимирська, 57.

Вхід вільний

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.