In memoriam. Помер відомий краєзнавець Дмитро Малаков. ДОПОВНЕНО

Відомого столичного історика не стало дев'ятого січня

Про це повідомляє "День" з посиланням на сторінку у Facebook краєзнавця Віктора Киркевича.

 Фото звідкритих джерел

"Пішов з життя кращий: друг, вчений, краєзнавець, музейник, просвітитель, книгознавець ... і просто прекрасна людина Дмитро Малаков ... Його книга "По Брацлавщині", вже тоді показала мені, як потрібно писати про рідний край, про дорогих твоєму серцю і душі місцях", - пише Киркевич.

Дмитро Малаков був членом Національної спілки краєзнавців України, лауреатом Премії імені Дмитра Яворницького.

Народився 13 жовтня 1937-го у родині службовців у Києві. Під час окупації міста перебував у дитячих будинках на Солом'янці, Керосинній та у Ворзелі.

1960-го закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). Працював за фахом у системі Київенерго, згодом на заводі "Арсенал" у Києві.

20 років працював у Музеї історії Києва, був заступником директора музею.

Прощання із Дмитром Малаковим відбудеться у п'ятницю 11 січня об 11:00 на Байковому цвинтарі у Крематорії.

Адреса: вулиця Байкова, 16.

Про це стало відомо від родини покійного. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.