Історичну кам'яницю в центрі Львова виставили на продаж

Будівлю, яка є частиною пам'ятки архітектури національного значення виставили на аукціон. Інформація про лот доступна на порталі Prozorro.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 Фото: Гал-Інфо

Нежитлові приміщення 2-го, 3-го, 4-го поверхів та мансарди загальною площею 449,7 кв.м за адресою м. Львів, вул. Шевська, 10 були виставлені на аукціон ще 22 грудня 2018 року. Стартова вартість лоту складає 16 млн. 474 тис. 200 гривень.

Зазначимо, що міністерство культури України розглянуло лист Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і погодило приватизацію, шляхом продажу будівлі на аукціоні, яка є частиною пам'яткі архітектури національного значення, за умови укладання попереднього договору між переможцем аукціону та відповідним органом охорони культурної спадщини у місячний термін після оприлюднення результатів аукціону.

Результатом першого договору стане укладання в майбутньому охоронного договору на пам'ятку з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки.

Прийом пропозицій буде відбуватись до 21 січня включно, а сам аукціон буде проведений наступного дня.

Читайте також:

Реконструкція будинку Центральної Ради може знищити пам'ятку державотворення

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.