У Мексиці знайшли храм бога "з обдертою шкірою". ФОТО

Археологи повідомили про важливу знахідку – на території Мексики їм вдалося віднайти храм Шіпе-Тотека. Йому близько тисячі років.

В ацтекській міфології Шіпе-Тотек – це божество, пов'язане з оновленням природи, землеробством і змінами пір року. Його ім'я можна перекласти як "Той, що з обдертою шкірою", - інформує BBC Україна.

 Фото: INAH

Традиційно священнослужителі регіону віддавали йому шану, вдягаючи маску зі шкіри принесених в жертву людей.

Предмети, які археологам вдалося віднайти у штаті Пуебла, датовані 900-1150 роками після Р.Х. Ймовірно, це найдавніші предмети, присвячені Шіпе-Тотеку, які вдавалося знайти на території Мексики.

В інституті національної антропології й історії Мексики кажуть, що 85-сантиметрове керамічне зображення божества виявили у відносно хорошому стані, хоча деякі елементи виробу відділилися одне від одного.

Фото: INAH

"Зі скульптурної точки зору це дуже красива річ", - каже провідний археолог Ноемі Кастільйо.

На місці також знайшли два величезних черепи, вирізані з вулканічної породи. Вага кожного з них – близько 200 кілограмів.

Археологи припускають, що черепи використовували як кришки для двох отворів, розташованих перед жертовними вівтарями, де, не виключено, поховані люди, яких Шіпе-Тотеку принесли в жертву.

Усі матеріали, знайдені на місці розкопок, відправили до лабораторії для подальших досліджень.

 Фото: INAH

Вважається, що згадки про Шіпе-Тотека вперше з'являється ще у доацтекський період. Як правило, його зображували у сандалях, з пов'язкою на стегнах і обтягували людською шкірою.

Ацтекський фестиваль здирання шкіри під назвою Тлакашипеуаліцтлі був присвячений саме Шіпе-Тотеку.

Центральна подія фестивалю – "гладіаторські бої", в яких, як правило, брали участь люди, захоплені в полон під час війни. Після бою з них здирали шкіру і вирізали серця – таким чином віддавалася шана Шіпе-Тотеку.

Саму обдерту шкіру потім використовували священнослужителі, які одягали її під час ритуальних обрядів.

Читайте також:

ТОП-10 українських археологічних знахідок 2018 року

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.