Вінницький архів створив он-лайн виставку про історію архівної справи

Майже 150 документів, починаючи з 1820-х років і до наших днів, презентував Державний архів Вінницької області в он-лайн експозиції, яка з’явилася на сайті закладу до Дня архівного працівника.

Про це пише Олеся Шуткевич для видання "День".

 Фото: "День"

Виставка складається з п’яти розділів. Перший містить матеріли про діяльність Вінницької губернської комісії, її засновників, а також перші згадки про становлення архівної системи на Поділлі зокрема.

У наступних представлені документи і світлини, які інформують про розбудову архівної справи у період визвольних змагань 1917–1921 років, більшовицького руху, голодомору та німецької окупації. Он-лайн експозиція дає повне уявлення про діяльність архівної установи від початку ХІХ століття і до сьогодення.

 Фото: "День"

"Архівна справа на Поділлі і Вінниччині зокрема зародилася ще в другій половині ХVІ століття, коли було створено Брацлавське воєводство й розпочали діяльність шляхетські суди: ґродський, земський та підкоморський.

Перша конкретна вказівка на існування місця концентрації архівних документів сягає 1580 року, коли через необережність сталася пожежа Вінницького замку, у якій згоріла переважна більшість королівських актів на маєтки місцевої шляхти, – розповідає головний спеціаліст відділу інформації закладу к.і.н. Костянтин Завальнюк.

– За козаччини ґродські та земські книги зберігалися при судах. А після відкриття у 1909 році у Вінниці окружного суду, дія якого поширювалася на 7 повітів Подільської губернії, при канцелярії старшого нотаріуса окружного суду було створено Вінницький нотаріальний архів, який дав старт повноцінній архівній діяльності.

 Фото: "День"

У 1920 році у Вінниці була створена архівна секція охорони пам’яток давнини, мистецтва і природи. У тому ж році при ній створено Подільський обласний архів, який складався з архівного, бібліотечного і бібліографічного відділів.

У вересні 1920 р. утворено Подільське губернське архівне управління при губнаросвіті, а Подільський обласний архів ліквідовано. А вже навесні 1922 році розпочалося створення Подільського губернського історичного архіву для зберігання дореволюційних архівних документів. Він був укомплектований з матеріалів Подільського та Кам’янець-Подільського архівних управлінь".

Реорганізація архівних закладів та їх перейменування тривали кілька років поспіль, то через новий адміністративно-територіальний поділ (1930 р.), то у зв’язку із запровадженням нових структур і штатів, то через окупацію.

Все це відображено в представлених документах: книгах записів, указах, циркулярах та положеннях. Особливо цікавими є звіти архівних службовців. Вони є унікальним джерелом з вивчення історії архівної справи краю, які чекають своїх дослідників.

Усі документи експозиції представлені у вільному доступі. Переглянути їх можна, не виходячи із дому, достатньо прости зайти на сайт архіву у розділ "Документальні виставки".

Читайте також:

В інтернеті з’явився оцифрований архів найбільшого українського видання Польщі

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.