Для побудови Стоунхендха використовували спеціальні «барабани» - археологи

Стародавні кам'яні циліндри, або фолктонські барабани, чий вік сягає 4-4,6 тисячі років, використовувалися племенами північної Англії як вимірювальні інструменти для створення мегалітичних споруд, у тому числі Стоунхенджа.

До такого висновку прийшли вчені, повідомляє УМ із посиланням на Daily Mail.

 Фото: GuruTurizma.ru

Циліндри, вкриті складним різьбленням, були знайдені 1889 року в дитячій могилі, датованій добою неоліту, і з того часу неодноразово вивчалися. Однак тільки зараз дослідники визначили, для чого ці артефакти застосовувалися.

Вчені виміряли довжину окружності кожного барабана і з'ясували, що якщо сім разів обернути мотузкою великий циліндр, то відміряна довжина дорівнюватиме 3,22 метра.

Це ж число вийде, якщо обмотати 8 разів мотузкою середній циліндр або 10 разів – найменший.

 Археологи припустили, що циліндри віком 4 тисячі років, знайдені в дитячій могилі 1889 року, були насправді рулеткою

За словами археологів, циліндри могли бути корисними під час створення в Стоунхенджі трилітів – споруд з трьох каменів, один з яких лежить на двох інших. Стародавні люди відміряли потрібну довжину, обмотуючи мотузки навколо фолктонських барабанів або катаючи їх по землі.

Це дозволяло їм використовувати для будівництва великі камені однакової висоти. До сьогодні, було прийнято вважати, що все це робилося без вимірювальних інструментів.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.