На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

В день Святого Миколая, в Бродах, у вестибюлі готелю «Любич», відкрилась виставка «Давня українська сакральна архітектура».

Про це пише журналіст Михайло Шишка, спеціально для Leopolis.news.

 Фото: Михайла Шишки

На виставці експонуються мініатюри історичних храмів українського дерев’яного зодчества XVII-XIX сторіч, у більшості – із західних областей України, зокрема Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, та етнічних українських земель у Надсянні (Республіка Польща).

Фото: Михайла Шишки

 

Автором виставкових експонатів є Михайло Яськович – художник-експозиціонер Львівського музею етнографії та художнього промислу. У його творчому доробку, як зазначили організатори виставки, понад 500 макетів дерев’яних українських церков у мініатюрі, яких він виставляв на огляд у більше, ніж у 50-ти персональних виставках. Також в експозиції виставки – пастелі та графічні роботи митця.

 Фото: Михайла Шишки

Виставкова експозиція буде відкрита щонеділі й діятиме до кінця січня 2019 року. Завершальним етапом виставки, за повідомленнями організаторів, буде благодійний аукціон – усі представлені на виставці експонати будуть виставлені на продажу з метою збору коштів для лікування молодого бродівчанина Юрія Максименка, у якого діагноз – лейкемія.

Читайте також:

Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.