«Реймське Євангеліє» повертається в Україну

Досі в Україні не було жодного повного факсимільного видання «Реймського Євангелія». Українські дослідники і зараз не мають належного доступу до цього надзвичайно цінного рукопису, адже він зберігається у муніципальній бібліотеці міста Реймса у Франції.

Про це повідомляє сайт Релігійно-інформаційної служби України.

 Фото із мережі інтернет

"Реймське Євангелія" — це найдавніша збережена вітчизняна книга з бібліотеки Ярослава Мудрого у Софії Київській. Унікальну пам’ятку доби Київської Руси-України до Франції привезла київська княжна Анна Ярославна. Донька Ярослава Анна близько 1050 р. вийшла заміж за короля Генріха І Капетінга, а дорогоцінна книга увійшла до її посагу.

Щоб повернути на батьківщину цю рукописну пам’ятку, Національний заповідник "Софія Київська", видавництво "Горобець" та муніципалітет міста Реймс підписали тристоронню угоду і приступили до підготовки першого повного видання факсимільного типу "Реймського Євангелія".

Варто зазначити, що друк буде здійснено виключно за благодійний кошт.

Читатйте також:

Франція передала в Україну копію витягів з Бертинських хронік

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.