В інтернеті з’явився оцифрований архів найбільшого українського видання Польщі

Від грудня 2018 року доступні архівні випуски українського тижневика в Польщі «Наше слово», від першого видання 1956 року до останнього 1999 року.

Про це повідомляється сайті українського тижневика.

Фото: Наше Слово

 

Як йдеться в повідомленні, оцифровка старих випусків допоможе краще зрозуміти минуле української меншини в Польщі.

Доступ до 1956—1970 років — тут.

Доступ до 1971—1985 років — тут.

Доступ до 1986—1999 років — тут.

Бібліографія тижневика 1956—1999 років — тут.

Бібліографія тижневика 1956—1999 років — натисніть тут.

Оцифрування тижневика "Наше слово" за 1956—1999 роки здійснювалося в рамках проекту "Оцифрування української національної спадщини — тижневик Наше слово. I етап", який проводився у 2018 році Об’єднанням українців у Польщі.

Завдання було реалізовано завдяки дотації міністра внутрішніх справ та адміністрації у частині державного завдання у сфері підтримки національних та етнічних меншин, а також регіональної мови.

Читайте також:

У мережі опублікували близько 1000 примірників неформальної преси кінця 1980-х

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.