УІНП оголошує добір кандидатур до Національної комісії з реабілітації

18 грудня 2018 року Український інститут національної пам’яті розпочинає прийом документів для добору кандидатур членів Національної комісії з реабілітації від наукових установ і громадських об'єднань.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

Порядок прийому документів і проведення жеребкування встановлений Положенням про Національну комісії з реабілітації, що затверджене наказом Міністерства культури України №926 від 25.10.2018.

Для участі в жеребкуванні наукові установи та громадські об’єднання мають протягом 30 днів від оголошення про початок добору кандидатур, подати в Інститут наступні документи:

  • заява за формою, наведеною у додатку 1 до Положення про Національну комісію з реабілітації;
  • копія статуту (положення) або іншого установчого документа наукової установи, громадського об'єднання;
  • копія рішення, ухваленого у порядку, встановленому статутом (положенням) або іншим установчим документом наукової установи, громадського об'єднання, або інший документ, підписаний уповноваженою особою керівного органу наукової установи, громадського об'єднання, із зазначенням кандидатури до складу Національної комісії від наукової установи, громадського об'єднання;
  • лист довільної форми, де зазначається інформація про дослідження у сфері історії України XX століття та/або діяльність у сфері надання допомоги громадянам з питань, пов'язаних з реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів, які здійснюються (здійснювалися) науковою установою, громадським об'єднанням;
  • заява довільної форми представника наукової установи, громадського об'єднання про згоду на участь у роботі Національної комісії, у якій в обов'язковому порядку має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), згода на обробку персональних даних.

Усі зразки вказаних документів наявні в додатках Положення про національну комісію з реабілітації. Прийом документів проводиться з 18 грудня 2018 року завершиться 17 січня 2019 року включно.

Публічне жеребкування відбудеться 23 січня 2019 року о 16:00 в приміщенні Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту). Інститут національної пам’яті забезпечить онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Документи про участь у жеребкуванні подаються за адресою Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту).

Особа, відповідальна за прийом документів: Роман Кулик, 063-054-11-72, romankulykvik@gmail.com.

Довідка:

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" №2325-VIII від 05.05.2018 при Інституті створюється Національна комісії з реабілітації.

Комісія працює у складі одинадцяти осіб, п’ятеро з яких представляють державні органи влади (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Український інститут національної пам’яті та Генеральна прокуратура).

Четверо членів Національної комісії з реабілітації обираються шляхом жеребкування з кандидатур, делегованих науковими установами, що здійснюють дослідження у сфері історії   України   ХХ століття, громадськими об’єднаннями, що провадять діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних з реабілітацією   жертв   репресій тоталітарних режимів.

Читайте також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.