АНОНС: Лекція "Стара Київська митрополія" у НМІУ

Нещодавно Константинопольський патріархат визнав нечинним перехід у 1686 році однієї зі своїх митрополій – Київської – до складу РПЦ. Це рішення відкрило шлях до створення автокефальної Православної церкви в Україні. Нині є нагода дізнатися більше про Київську митрополію домосковської доби.

Що відомо про стару Київську (Руську) митрополію, спадкоємницею якої стане сучасна українська церква? Яку територію займала ця митрополія протягом семи століть: від її створення наприкінці X століття до її поглинання Москвою у 1686 році? Як змінювався її адміністративно-територіальний устрій? Які інші церковні адміністративно-територіальні одиниці існували в цей час на теренах сучасної України? Чого варта "канонічна територія"? Як ці питання можна відобразити на карті?

 

Запрошуємо послухати лекцію та побачити карти-реконструкції церковного устрою українських земель в давні часи. Лектор і укладач карт – Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

15 грудня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, 1 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.