У Мережі опублікували трейлер фільму про "екс" бойовиків ОУН у Городку. ВІДЕО

Трейлер фільму "Незламні" про напад бойовиків Організації українських націоналістів Василя Біласа й Дмитра Данилишина на польську пошту в м. Городку Лвьівської області доступний для перегляду в Інтернеті.

Відео можна переглянути на сторінці кінострічки у "Фейсбуці". Автори фільму повідомили, що основний матеріал для фільму вже готовий:

"Дякуємо всім, хто допомагав, підтримував, підказував і вірив у результат. Місяці зйомок , праці і сил, старань та вмінь і ось фільм "Незламні" відзнято!", – йдеться в дописі.

Там же зазначено, що попереду монтаж і постпродакшн фільму "Незламні". Загальний бюджет цього етапу складає 70 тисяч гривень.

Творча команда закликає всіх охочих підтримати роботи над фільмом фінансово: 

Для фізичних осіб номер картки:
ПриватБанк 5168 7427 1336 8235 Греділь М.І.

Для юридичних осіб:
код ЄДРПОУ 41606880, 
р/р 26009053732774 в ПАТ КБ "ПриватБанк", 
МФО 325321

Автором сценарію та режисером фільму військовий капелан, священик УГКЦ Михайло Греділь. Зйомки: ГО "Апостольська чота".

 

ДОВІДКА:

Бойовики ОУН Дмитро Данилишин і його племінник Василь Білас за завданням Організації українських націоналістів здійснили акт експропріації на польську пошту в м. Городку, нині Львівської області 30 листопада 1932 року. Раніше, 29 серпня 1931 року, за наказом Романа Шухевича вони вбили польського політика Тадеуша Голувка.

Після невдалого нападу на пошту Білас і Данилишин втікали від переслідування поліції, поки в с. Верин їх не оточили селяни, що прийняли націоналістів за кримінальних злодіїв. Один із бойовиків заявив натовпу: "Ми є члени української організації. Ми боремось за Україну. Як ви будете так воювати, то України ніколи не будете мати!". Однак на той час уже надійшла поліція, й тікати було нікуди.

Судовий процес над оунівцями тривав 17-22 грудня 1932 року. Обох засудили на смертну кару, іншого учаснику нападу – Мар'янові Жураківському – дали 15 років тюрми. "Мені дуже жаль, що я можу лише раз вмерти за Україну", – сказав Данилишин в останньому слові. 23 грудня Біласа й Данилишина стратили через повішення.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.