Ветерани ОУН і УПА отримали статус учасників бойових дій

Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає надання статусу учасників бойових дій ветеранам Української повстанської армії (УПА) й Організації Українських націоналістів (ОУН).

За документ у цілому на засіданні парламенту 6 грудня проголосували 236 народних депутатів за мінімально необхідних 226, передає Радіо "Свобода".

Документ, який вносить зміни до закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, надає "статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і, відповідно до закону "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", визнані борцями за незалежність України у XX столітті".

Документ набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.

Станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів законопроекту, залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

Нагадаємо, у квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

5 грудня у Верховній Раді зареєстрували проект постанови, яка пропонує повторно присвоїти провідникові ОУН(р) Степану Бандері звання Героя України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.