Відкрилося замовлення на настільну гру "Галичина 1918—1919"

Настільну стратегічну гру "Галичина 1918—1919", яку створили до 100-річчя утворення ЗУНР, тепер можна замовити.

Тираж гри обмежений 250 коробками, повідомляєтсья на сторінці гри у "Фейсбуці". 

 

Гру можна отримати в такі способи:

1. Передзамовлення:

- заповнити гугл-форму https://goo.gl/forms/XTFdpqz2MBcXDOFx2
- переказати суму (499 грн) на картку "ПриватБанку" 5168 7427 0227 0871 (розробник Андрій Мочурад)
- очікуєте черги, коли Вам її надішлють "Новою Поштою".

Найближче відправлення можливе 11-12 грудня. 

Ігрове поле

2. В магазин лише у Львові, після 17 грудня. 

Акційна вартість з 17 до 19 грудня включно – 600 грн., від 20 грудня – 700-750 грн. 

 

3. Бронювання – отримання накладною на "Новій Пошті" після 19 грудня.
Вартість буде від 700 грн.

Для отримання:
- заповнити гугл-форму https://goo.gl/forms/XTFdpqz2MBcXDOFx2
- переказати суму 100 грн. на картку "ПриватБанку" 5168 7427 0227 0871 (розробник Андрій Мочурад)
- в полі "Прізвище та ім'я одержувача" додаєте "бронювання"
- очікуєте черги, коли Вам її надішлють Новою Поштою.
- оплачуєте решту суми при одержанні.

У такому разі, найближче відправлення можливе 19 грудня.

 Зворотний бік коробки від гри

Гру "Галичина 1918—1919" розробила компанія EduGames. Як стверджують автори гри, ще близько 260 примірників буде розповсюджено безкоштовно по бібліотеках та інших закладах у Львові, оскільки проект підтримала Львівська міська рада.

Ще 100 примірників завдяки фінансовій підтримці Міністерства молоді та спорту, безкоштовно розповсюджуються між учасниками турнірів,молодіжними центрами, іншими установами Національно-патріотичного виховання. Такі примірники, що надруковані за фінансової підтримки Міністерства чи органів державної влади, міститимуть відповідне маркування "не для продажу".

Автори гри готові надавати додаткові комплекти гри для шкіл, освітніх та молодіжних закладів по собівартості та проводити навчання та турніри для молоді. Контактувати можна через сторінку проекту у "Фейсбуці".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.