Спецпроект

Конкурс "Зберігаючи пам'ять про Голокост" визначив переможців

3 грудня пройшов фінальний етап Всеукраїнського конкурсу наукових і науково-дослідницьких проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост". Перемогу здобула робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів".

Учасники презентували власні роботи у стінах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, повідомляє сайт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Усього на Конкурс було подано 33 заявки, а до фіналу пройшли 9 учасників з різних міст України. Серед робіт були наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології.

 Фото: babiyar.org

За підсумком оцінок Журі переможцями стали: 

1-ше місце – робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів" (автор - Вадим Єфремов, аспірант Житомирського державного університету імені Івана Франка).

2-гі місця – роботи "Особливості розвитку єврейської громади Миколаївського району Миколаївської області у першій половині ХХ століття" (автор – Віктор Дробний, студент Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського) і

"Жінки як об’єкт та суб’єкт гендерного аспекту на прикладі Голокосту в Україні та геноциду в Руанді" (Дана Довгаль, аспірантка Рівненського державного гуманітарного університету).

3-ті місця – "Проблеми визнання Праведниками народів світу (на прикладі митрополита А.Шептицького)" (Веніамін Миропольський, студент Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ); 

"Голокост в генеральній окрузі "Волинь-Поділля": економічний аспект катастрофи" (Вікторія Зиль, студентка Рівненського державного гуманітарного університету);

"Комеморація місць масового знищення євреїв міста Чернігів у роки нацистської окупації: поточний стан та перспективи" (Олександр Сморжевський, студент студент Академії Державної пенітенціарної служби України).

Фіналісти отримали грошові винагороди у розмірі 5 тисячі грн. за перше місце, 3 тисячі за друге і 2 тисячі за третє. Переможець конкурсу також має можливість пройти стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) з метою реалізації свого проекту. 

Мета Конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

До складу журi увiйшли:

Голова журі – Юрій Сафонов, заступник директора ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;

Заступник Голови журі – Яна Барінова, виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Борис Глазунов, Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Діана Попова, директор Департаменту культури Київської міської державної адміністрації;

Оксана Довгополова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені 
І.І. Мечникова;

Тарас Пшеничний, заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України.

Організатори Конкурсу: BYHMC за сприянням Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.