У Чернігівській області вшанували меморіальною дошкою керівника місцевої ОУН

29 листопада в селі Гужівка Ічнянського району Чернігівської області встановили меморіальну дошку на честь керівника осередку ОУН, який діяв на території Борзнянського району Чернігівської області, Василя Теребуна.

Дошка на честь місцевого уродженця з’явилася завдяки зусиллям зусиллями ГО "Українська Ініціатива" за сприяння старости Гужівського старостинського округу Тетяни Коломієць та ічнянських активістів, повідомляє сторінка організації у "Фейсбуці".

Фото: FB Українська ініціатива 

Участь у заході взяли керівники ГО "Українська ініціатива" Юрій Косенко та Ольга Тимчишин та місцеві активісти, а також голова Ічнянської районної ради Григорій Герасименко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, професор Тернопільського національного економічного університету Микола Лазарович та представники громадськості.

 Фото: FB Українська ініціатива 

Відтак в Ічнянській центральній районній бібліотеці ім. С. Васильченка для присутніх провели презентацію, присвячену життю та діяльності Василя Теребуна та діяльності ОУН-УПА на Чернігівщині.

Нагадаємо, у вересні 2017 року ГО "Українська Ініціатива" встановила меморіальну дошку учаснику підпілля ОУН і УПА Костю Гіммельрайху, який народився в с. Івангород Ічнянського району.

Василь Теребун (справа) та учасник осередку ОУН с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області Григорій Прядка

ДОВІДКА:

Василь Теребун (1929 - ?) - з 1947 року організатор і керівник молодіжного середку ОУН(б) (8 осіб) у с. Кінашівка Борзнянського району Чернігівської області, який мав зв'язок із підпіллям на Станіславщині (Івано-Франківщині). Займався пропагандистською діяльністю в районі. Зокрема, в ніч із 6 на 7 листопада 1947 року Теребун у м. Борзні розпосюдив біля 30 листівок "За що бореться УПА". У 1950 році заарештований і 13 червня засуджений у Чернігові на 25 років виправно-трудових таборів. Помер в ув'язненні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.