Спецпроект

АНОНС: У Львові презентують український переклад дослідження про табір смерті в Белжеці

4 грудня у Львові презентують український переклад книги Роберта Кувалека "Табір смерті у Белжеці" та обговорять львівський контекст Голокосту й ролі таборів смерті.

У книзі, яку презентуватимуть, представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 році було проведено операцію "Рейнгард" – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого.

 


Роберт Кувалек описав становище єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти доставляли жертв до центру вбивства. У дослідженні вивчено післявоєнну історію місця табору, питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим населенням.

Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників. 

Завантажити електронну версію монографії можна на сайті Українського центру вивчення історіЇ Голокосту.

Під час презентації учасники проведуть дискусію на тему "Терор, Голокост і табори смерті – львівські сюжети і контексти".

У події візьмуть участь:

Анатолій Подольський (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Михайло Тяглий (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Тарас Мартиненко (Львівський національний університет ім. І. Франка);

Андрій Усач (Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору").

Модератор: Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи).

4 грудня, вівторок, 18.00

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола 45-Г).

Організатор: Український центр вивчення історіЇ Голокосту та Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.