Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у розсекречених документах комуністичних спецслужб" у Києві

Що зберігали документи комуністичних спецслужб про події Голодомору 1932—1933 роках в Україні? Якою була інформація чекістів про політичні настрої в українському селі кінця 1920-х — початку 1930-х роках? Як чинили спротив українці проти насильницької колективізації? Усі ці питання, факти, матеріали й фотографії охоплює лекція "Голодомор у розсекречених документах комуністичних спецслужб" Олександра Іщука

Матеріали про селянські протиколгоспні та антибільшовицькі повстання в кінці 1920-х — на початку 1930-х років, чекістські звіти, статистика та інші службові матеріали періоду 1928—1933 років проведення політичних репресій (арештів, депортацій і т.п.) проти селян, в першу чергу — заможних (т. зв. "куркулів" та середняків).

 

Матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932—1933 роках. Фотографії австрійського інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, де відображено події під час Голодомору 1932—1933 років. 

Усі ці питання, факти, матеріали, фотографії охоплює лекція "Голодомор в розсекречених документах комуністичних спецслужб" Олександра Іщука, кандидата історичних наук, завідувача відділу історії України ХХ століття Національного музею історії України.

Олександр Іщук у 2007—2010 роках брав участь у опрацюванні, розсекреченні та публікації архівних документів комуністичних спецслужб про події Голодомору 1932—1933 років в Україні. 

Був задіяний у підготовці збірників документів "Розсекречена пам'ять. Голодомор 1932—1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД" (Київ, 2007), "Дзеркало душі народної: Спогади та враження відвідувачів виставки про Голодомор 1932—1933 років в Україні "Розсекречена пам'ять" (Київ, 2008), "Павлоградське повстання 1930 р." (Київ, 2009). 

Брав участь в забезпеченні проведення документальної виставки "Розсекречена пам'ять" про події Голодомору 1932—1933 років в обласних центрах України.

1 грудня, субота, 14.00

Місце: Козацький дім, Київ (пров. Т.Шевченка, 5).

Організатор: просвітницька кампанія "Пам'ять нації".

Вхід вільний за умови реєстрації: https://goo.gl/UeFcvL 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.