Німеччина повернула Україні картину, вивезену під час Другої світової

Мова йде про картину Сергія Васильківського “Етюд з будинком”, викрадену нацистами.

Про це інформує УНН із посиланням на прес-службу Мінкультури.

 Фото: Мінкульт

Як повідомили у прес-службі, під час ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, яке проходило у Києві 27-28 листопада, німецька сторона повернула картину видатного українського живописця другої пол.ХІХ — поч. ХХ ст. Сергія Івановича Васильківського "Етюд з будинком".

Посол з особливих доручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен передав картину співголові Змішаної українсько-німецької комісії — першому заступнику міністра культури України Світлані Фоменко.

У прес-службі відзначили, що картина, вивезена з Харківського художнього музею в роки Другої світової війни була виявлена наприкінці 2016 року.

"Вже найближчим часом Міністерство культури України планує повернути картину до Харківського художнього музею для постійного зберігання та експонування, що є знаковою подією в житті музею, адже це єдина картина, що більш ніж за 70 років повертається до Музею", — йдеться у повідомленні.

Українська сторона подякувала німецькій стороні за цей шляхетний крок та висловила сподівання на подальшу співпрацю в напрямку розшуку втрачених культурних цінностей, зазначили у відомстві.

Довідка. Відомий український художник Сергій Іванович Васильківський, уродженець Харківської області залишив по собі гідний набуток для українського мистецтва — майже 3 000 робіт, в останні дні життя півтори тисячі з них передав Харківському художньому музею (більшість з них була втрачена в роки Другої світової війни). Сьогодні в музеях і приватних збірках нараховують біля 500 його творів.

Читайте також:

Український фільм 1930 року, який вважався втраченим, випадково знайшли в Японії

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.