Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Дослідник Голодомору Степан Сосновий»

Останніми роками в публічному просторі часто звучить ім’я економіста Степана Соснового. Саме він одним із перших дослідив і 1942–43 оприлюднив обрахування людських втрат від Голодомору.

Як відзначають організатори заходу, до сьогодні була невідомою подальша доля науковця. Щойно виявлена архівно-кримінальна справа – 56 документів, 135 арк. – розкриває цю загадку, примушує замислитись над минулим із поглядом у майбуття…

 

У фокусі обговорення перебуватимуть питання:

* концепт інтелектуальної біографії як напрям біографічних досліджень

* унікальна архівна знахідка: персональна життєва історія за кримінальною справою Степана Соснового

* "провини" Соснового: антирадянські настрої, викривальні публікації в газеті "Нова Україна" (1942–1943) про сталінську колективізацію й людські втрати від Голодомору

* (не)реабілітований: чи з’явиться ім’я Степана Соснового на топонімічній мапі сучасної України?

Організатори заходу:

Український інститут національної пам’яті

Інститут історії України НАН України

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Учасники:

Богдан Клід (Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору, Канада); Олександр Лисенко (Інститут історії України НАН України, м. Київ);

Олександр Маєвський (Інститут історії України НАН України, м. Київ); Олександр Салтан (Харківська державна гімназія "Кадетський корпус", м. Харків)

Час: 27 листопада, вівторок, 16.30

Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, 6-й поверх, Зала засідань Вченої Ради, м. Київ

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.