АНОНС: Захід "Місто у часи тоталітаризму. Львів у 1939-1944 років"

В Українському католицькому університеті розмовлятимуть про історію, яка об'єднує і роз'єднує, історичну пам'ять та спільних героїв, події, задокументовані в хроніці Львова та трагедію Тюрми на Лонцького.

Як повідомляють організатори, захід складається із двох частин:

1. Перегляд запису екскурсії Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", з супроводом фахівця-екскурсовода працівника музею.

2. Питання-відповіді. Обговорення. У основі обговорення – рефлексії на події в "Тюрмі на Лонцького", описані у романі Юрія Винничука "Танго смерті".

Родичі над тілами розстріляних в'язнів на подвір'ї Тюрми на Лонцького, Львів, літо 1941 року

 

Для тих, хто не зможе бути присутнім на заході у приміщенні Гуманітарного факультету УКУ, передбачена онлайн трансляція з інтернет-сторінки Львівського театру ляльок.

Колективний перегляд відео стріму із події відбуватиметься у різних містах України у приміщеннях локальних громадських організацій. Таким чином, у обговоренні братиме участь загальноукраїнська аудиторія.

На сьогодні участь підтвердили організатори перегляду із Івано-Франківська, Лисичанська, Бахмута, Сєвєродонецька, Попасної, Полтави, Одеси.

Учасники відео мосту – глядачі, та громадські активісти з різних міст України матимуть можливість у онлайн режимі задати питання та отримати відповіді фахівців-істориків.

Проект відбувається за підтримки:

Кафедри нової і новітньої історії України УКУ в рамках реалізації навчально-дослідної програми "Українське ХХ століття";

Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

Українського культурного фонду.

Час: 27 листопада, вівторок, 17.30-19.00

Місце: Гуманітарний факультет УКУ, вул Козельницька, 2а, вул. Свєнціцького, 17, м. Львів

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.