Спецпроект

Сила пам’яті. А. Рудницька вшанувала жертв Голодомору доброчинною акцією

Уже не перший рік відома співачка, телеведуча і волонтерка Анжеліка Рудницька до Дня вшанування пам’ять жертв Голодомору організовує благодійну акцію «Свічка пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

Цього разу метою заходу, крім спогадів про минуле та молитов, був збір коштів для хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині. У цьому хоспісі доживають віку люди, яким довелося тікати з прифронтової зони і шукати спокою за десятки кілометрів від рідного дому.

Цього року місцем для акції "Свічка пам’яті" стала Церква Святої Катерини, більш відома, як Лютеранська Кірха, що в центрі столиці. Храмовий антураж якнайкраще підходив до атмосфери заходу.

Як і духовна музика у виконанні хору Київської Православної Богословської Академії чи Камерного дівочого хору Музичної школи ім. Лисенка, народні псалми від гурту "Стодивниця", виступ бандуриста Романа Гриньківа, "Колискова" Анжеліки Рудницької, а також спогади про своє дитинство і розповіді батьків і дідів, підкріплене поезією Вадима Крищенка, Анатолія Матвійчука та молодої поетки і радіоведучої Злати-Зоряни Паламарчук.

Фото: УІНП

 

Доповненням до мистецької частини стала відкрита лекція професорки Людмили Гриневич про Голодомор як сплановану акцію геноциду українського народу. "Як і у випадку з Голокостом єврейського народу в часи Другої світової війни, тут можна чітко простежити механізми, якими готувався і здійснювався цей геноцид.

По-перше, потужно працювала радянська пропаганда, яка спочатку зробила куркуля головним ворогом радянської влади, потім демонізувала його, і під кінець дегуманізувала, виставляючи в образах змій, гадів чи інших тварин, яких треба знищити.

По-друге, система хлібозаготівлі вщент зруйнувала економічну систему українського села, що стало головною причиною голоду. А, по-третє, мало хто говорить, що захоплення України більшовиками у 20-х роках було, по-суті, її окупацією з боку більшовицької Росії.

Адже, із 1 мільйона 200 тисяч червоноармійців, які прийшли в Україну робити революцію, 998 тисяч було вихідцями із центрально-російських губерній! І головна їхня мотивація для цієї революції була "на Украине есть хлеб, а нам жрать нечего", - розповідає Людмила Гриневич.

Такі акції Анжеліка Рудницька проводить багато років поспіль. "Правда про Голодомор настільки страшна, що про неї треба не говорити, а кричати. Щороку "Територія А" долучає свій голос і свої сили, щоб розповісти українцям правду про самих себе і про ворога, який нищив нас у минулому і намагається нищити зараз.

Цьогоріч мені здавалося, що моїх сил не вистачить, щоб зробити цей вечір. Але вся команда запитала мене: "А хто ж тоді це робитиме". Ніхто, крім нас… Дякую всім, хто підтримав цю акцію. Малими кроками творимо велику країну", - зазначила Анжеліка Рудницька.

 Фото: УІНП

Співорганізаторами акції виступили Міністерство культури України, мистецька агенція "Територія А" та Український інститут національної пам‘яті. Партнерами "Свічки пам’яті стали Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору, Центр фольклору та етнографії, S.A.L-show.

Усі, хто прийшов на акцію "Свічка пам’яті", мав змогу зробити свій благодійний внесок на потреби хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині, де проживають переселенці з прифронтової зони.

Як повідомила Анжеліка Рудницька, усього за вечір було зібрано 6 500 гривень. Сама ж співачка уже оголосила про нову благодійну акцію – збір тисячі подарунків для дітей до Дня Святого Миколая.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.