Спецпроект

Сила пам’яті. А. Рудницька вшанувала жертв Голодомору доброчинною акцією

Уже не перший рік відома співачка, телеведуча і волонтерка Анжеліка Рудницька до Дня вшанування пам’ять жертв Голодомору організовує благодійну акцію «Свічка пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

Цього разу метою заходу, крім спогадів про минуле та молитов, був збір коштів для хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині. У цьому хоспісі доживають віку люди, яким довелося тікати з прифронтової зони і шукати спокою за десятки кілометрів від рідного дому.

Цього року місцем для акції "Свічка пам’яті" стала Церква Святої Катерини, більш відома, як Лютеранська Кірха, що в центрі столиці. Храмовий антураж якнайкраще підходив до атмосфери заходу.

Як і духовна музика у виконанні хору Київської Православної Богословської Академії чи Камерного дівочого хору Музичної школи ім. Лисенка, народні псалми від гурту "Стодивниця", виступ бандуриста Романа Гриньківа, "Колискова" Анжеліки Рудницької, а також спогади про своє дитинство і розповіді батьків і дідів, підкріплене поезією Вадима Крищенка, Анатолія Матвійчука та молодої поетки і радіоведучої Злати-Зоряни Паламарчук.

Фото: УІНП

 

Доповненням до мистецької частини стала відкрита лекція професорки Людмили Гриневич про Голодомор як сплановану акцію геноциду українського народу. "Як і у випадку з Голокостом єврейського народу в часи Другої світової війни, тут можна чітко простежити механізми, якими готувався і здійснювався цей геноцид.

По-перше, потужно працювала радянська пропаганда, яка спочатку зробила куркуля головним ворогом радянської влади, потім демонізувала його, і під кінець дегуманізувала, виставляючи в образах змій, гадів чи інших тварин, яких треба знищити.

По-друге, система хлібозаготівлі вщент зруйнувала економічну систему українського села, що стало головною причиною голоду. А, по-третє, мало хто говорить, що захоплення України більшовиками у 20-х роках було, по-суті, її окупацією з боку більшовицької Росії.

Адже, із 1 мільйона 200 тисяч червоноармійців, які прийшли в Україну робити революцію, 998 тисяч було вихідцями із центрально-російських губерній! І головна їхня мотивація для цієї революції була "на Украине есть хлеб, а нам жрать нечего", - розповідає Людмила Гриневич.

Такі акції Анжеліка Рудницька проводить багато років поспіль. "Правда про Голодомор настільки страшна, що про неї треба не говорити, а кричати. Щороку "Територія А" долучає свій голос і свої сили, щоб розповісти українцям правду про самих себе і про ворога, який нищив нас у минулому і намагається нищити зараз.

Цьогоріч мені здавалося, що моїх сил не вистачить, щоб зробити цей вечір. Але вся команда запитала мене: "А хто ж тоді це робитиме". Ніхто, крім нас… Дякую всім, хто підтримав цю акцію. Малими кроками творимо велику країну", - зазначила Анжеліка Рудницька.

 Фото: УІНП

Співорганізаторами акції виступили Міністерство культури України, мистецька агенція "Територія А" та Український інститут національної пам‘яті. Партнерами "Свічки пам’яті стали Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору, Центр фольклору та етнографії, S.A.L-show.

Усі, хто прийшов на акцію "Свічка пам’яті", мав змогу зробити свій благодійний внесок на потреби хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині, де проживають переселенці з прифронтової зони.

Як повідомила Анжеліка Рудницька, усього за вечір було зібрано 6 500 гривень. Сама ж співачка уже оголосила про нову благодійну акцію – збір тисячі подарунків для дітей до Дня Святого Миколая.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.