Спецпроект

МЗС РФ: Не Голодомор, а голод. Не геноцид, а спільна трагедія

Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Російське МЗС назвало Голодомор "голодом" і "спільною трагедією" народів "молодої держави", ідеться в заяві на сторінці відомства у "Фейсбуці".

"У 30-ті рр. ХХ століття в Радянському Союзі вибухнув неймовірно сильний голод, який зачепив багато народів, які проживали на території молодої держави. Він став спільною трагедією росіян, українців, казахів та інших народів країни та найбільшою гуманітарною катастрофою на території СРСР", — говорять російські дипломати.

На думку російської влади, спроби зобразити події 1932—1933 років як геноцид українського народу "не мають нічого спільного ні з відновленням справедливості, ні з історичними фактами, вони мають політизований та антинауковий характер".

Нагадаємо, в Україні Голодомор 1932—1933 років визнано геноцидом українців 2006 року. У світі його визнали геноцидом 16 держав. Окрім того, на регіональному рівні Голодомор визнали окремі адміністративні одиниці Бразилії, Аргентини, Іспанії, Італії та Великої Британії.

4 жовтня 2018 року як геноцид українського народу Голодомор визнав Сенат США.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.