Сейм Польщі "віддав належне" 100-літтю оборони Львова

"У соту річницю відновлення незалежності Польщі Сейм Республіки Польща віддає належне незламним оборонцям Львова, які боролися за Вітчизну, що воскресала", — ідеться в ухвалі польського парламенту, прийнятій у п’ятницю 23 листопада.

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму Республіки Польща.

У документі говориться про те, що минає 100 років від героїчної та звитяжної боротьби польських оборонців Львова, які прагнули повернення міста до відновленої Речі Посполитої:

"Особливою пам’яттю оточуємо малолітніх оборонців, які за нашою традицією називають Львівськими орлятами, які на першому етапі боротьби зробили істотний внесок в утримання міста в польських руках, незважаючи на величезну перевагу супротивника"

Цвинтар Орлят на Личаківському кладовищі у Львові. Фото: sejm.gov.pl

"Пам’яткою про ті події є цвинтар Львівських орлят, який досі залишається символом посвяти на вівтар Вітчизни й посідає важливе місце в польській історичній традиції", — підкреслили в ухвалі.

Наостанок, автори ухвали наголосили на важливсті "добрих польсько-українських стосунків для миру й безпеки в Європі".

ДОВІДКА:

Битва за Львів (у польській історіографії — оборона Львова) тривала від 1 листопада 1918 року до 22 травня 1919-го. Боротьба розпочалася відразу ж після того, як українські військовики встановили у Львові українську владу. Її перший етап тривав до ночі з 22 на 23 листопада 1918 року, коли частини Галицької армії змушені були залишити Львів. Наступ Війська Польського 22 травня 1919 року прорвав облогу міста українськими військами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.