Хмельницького та Грушевського однаково добре сприймають на Сході й Заході

Набільш позитивно з-поміж історичних діячів українці оцінюють гетьмана Богдана Хмельницького та історика, голову Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського.

На користь згаданих фігур висловилися відповідно 73% та 68% громадян, опитаних Соціологічною групою "Рейтинг". 53% респондентів також позитивно оцінили діяльність гетьмана Івана Мазепи.

Прихильників Провідника ОУН (революційної) Степана Бандери лише трохи більше (36%) за його антагоністів (34%), а Голову Директорії УНР Симона Петлюру сприймає та не сприймає однакова кількість респондентів (по 30%).

Водночас, досить багато опитаних мають позитивне ставлення до Генерального секретаря ЦК КПРС (1964—1982) Леоніда Брежнєва (47%) та імператора Росії (1682—1725) Петра І (43%). Це більше, ніж тих, хто ставиться до них негативно (39% і 26% відповідно).

 

Перший та останній керівники Радянського Союзу Володимир Ленін та Михайло Горбачов удостоїлися однаково негативних відгуків (51—52% негативних, і лише 25% позитивних). До іншого радянського вождя Йосипа Сталіна ставлення найгірше — 58% опитаних сприймають його негативно при 21% позитивно налаштованих.

Згідно зі спостереженнями соціологів групи "Рейтинг", протягом останніх шести років українці загалом стали краще ставитися до українських історичних постатей. При цьому респонденти демонструють стабільно негативні настрої щодо Леніна й Сталіна, а сприйняття Петра І навіть погіршилося.

Але якщо брати регіональний вимір, то у сприйнятті радянських і російських історичних діячів є суттєві відмінності. Окрім Горбачова, їх значно краще сприймають на Півдні та Сході. У той же час, Бандера й Петлюра більше популярні в західних областях.

Найкращі рейтинги в Грушевського і Хмельницького — їх однаково добре оцінюють в усіх куточках України.

Опитування проводилося серед повнолітніх мешканців України методом формалізованого інтерв’ю. Вибірка (2000 осіб) репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження — не більше 2,2%.

Нагадаємо, соціологи з'ясували, скільки українців вважають Голодомор 1932—1933 років геноцидом української нації.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.