АНОНС: 140-річчя видатного поета Олександра Олеся відзначать виставкою в Києві

23 листопада Музей книги і друкарства України запрошує на відкриття виставки "Я ще вернуся! Гарячим вітром…", присвяченої 140-річчю з дня народження одного з найпопулярніших поетів початку ХХ століття Олександрові Олесю.

"Не вірив я в життя по смерті, тепер я вірю в диво з див, було для мене страшно вмерти, умер і нагло знов ожив", – ці рядки були написані поетом у далекому жовтні 1925 року.

А через 73 роки після смерті прах "короля української лірики" і його дружини Віри було перевезено з Праги і перепоховано території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника в Києві.

5 грудня 2018 року виповнюється 140 років з дня народження Олександра Олеся і виставка "Я ще вернуся! Гарячим вітром…" є спробою оживити дивовижну історію життя людини непересічної долі й таланту. 

 

Еволюція поетичного таланту Олександра Олеся була частиною не тільки українського, а й загальноєвропейського літературного процесу. У його творчості поєднано фольклорні традиції, неоромантизм та естетику символізму.

Іван Франко в рецензії на збірку "З журбою радість обнялась" назвав поета соловейком та писав про перевагу емоційності й діонісійського начала в його творчості.

Популярність Олександра Олеся перед Першою світовою війною і згодом, після буремних подій 1917–1921 років, коли чимало українців, в силу об'єктивних обставин, опинилися за кордоном, була колосальна. Десятки композиторів створили музику до віршів Олександра Олеся, поетичні етюди і драми успішно ставили в театрах. 

У радянській Україні його не друкували. Лише після здобуття незалежності твори Олександра Олеся повернулися до нас – і дивним пророчим змістом лягли на події сьогодення.

На виставці представлено автографи письменника, рідкісні прижиттєві видання його творів та книжки, надруковані вже після здобуття Україною незалежності. За допомогою раритетних побутових предметів буде відтворено атмосферу 30-40 років ХХ століття, зокрема робочий кабінет письменника.

Виставка побудована на матеріалах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Музею книги і друкарства України, Центрального державного музею-архіву літератури і мистецтва України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної історичної бібліотеки України, Бібліотеки імені Олега Ольжича.

23 листопада, п'ятниця, 17:00 — відкриття виставки.

Виставка діятиме до  24 грудня щодня, крім вівторка, з 10.00 до 17.00.

Місце: Музей книги і друкарства України (вул. Лаврська 9, корпус 9, на території національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).

Довідкова інформація та акредитація ЗМІ: (044) 280-79-76, 280-66-23.

Вхід на виставку у день відкриття безкоштовний, у інші дні  за умови придбання вхідного квитка.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.