Спецпроект

Повідомлення іноземних дипломатів про Голодомор — відтепер онлайн

26 листів, донесень та повідомлень від дипломатичних установ стосовно Голодомору сьогодні оприлюднили Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ.

"...тепер вже встановлено, що катастрофа голоду сягнула всю Україну, і що винятками є райони, де ще наявний хліб. Судячи з наявних достовірних повідомлень, в українських селах померло від голоду 80% населення...", — писав німецький консул у листі до Міністерства закордонних справ Німеччини у 1933 році.

До 85-их роковин вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932—1933 років в Україні, Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ опублікували колекцію документів "Іноземні дипломати про Голодомор 1932-1933 в документах ОГПУ".

 Лист німецького консула в м. Одесі про вилучення зерна в українських селян

Серія документів висвітлює бачення цих страшних подій іноземними дипломатичними представниками Японії та Німеччини у Одесі, Харкові та Києві, а також візит в Україну лідера партії радикал-соціалістів, колишнього прем’єр-міністра Франції Едуара Ерріо.

Документи розповідають про заходи безпеки під час візиту Едуара Ерріо в УСРР, зокрема недопущення до нього "неблагонадійних громадян", у тому числі представників французьких колоністів, а також ретельно підібраний маршрут візиту зразковими селами та колгоспами. Як наслідок, французький політик, після повернення на батьківщину — не підтвердив наявність голоду за результатами свого візиту.

Що ж стосується японського консула Танаки, то після візиту республіками СРСР він відзначив що "українські селяни викликають порівняно з селянами інших республік жалюгідне враження своїм обідраним одягом та схудлими мощами", і це поряд з будівництвом гігантських розмірів фабрик, заводів та житла на Донбасі.

 Лист німецького консула про ситуацію в радгоспах

Варто відзначити, що саме німецькі консульства були під особливо пильним наглядом ОГПУ у зв’язку з проведенням програми підтримки нужденним німецьким колоністам. Про факти голоду в УСРР свідчать їхні звіти та спілкування з дипломатичними представниками Японії та Польщі.

"Документи здобуті чекістами оперативним шляхом в іноземних консульствах на території України в час Голодомору яскраво свідчать, що попри намагання комуністичного режиму приховати злочин, інформація про голод та його масштаби ставала відома за кордоном" — говорить Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ.

"Сьогодні, ці свідчення надзвичайно важливі для нашого розуміння того, як сприймали ситуацію в підрадянській Україні іноземці", — продовжує очільник Архіву СБУ.

 Агентурне донесення про сніданок японського консула Танаки з дружиною та Мітані з дружиною на природі, де вони поділилися їжею з голодуючими робітниками
 

Переглянути колекцію "Іноземні дипломати про Голодомор 1932-1933 в документах ОГПУ" можна на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізується Центром досліджень визвольного руху спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 24 500 документів. Місія проекту — робити минуле доступним. 

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.