Спецпроект

Польські сенатори одноголосно вшанували 85-ті роковини Голодомору. ТЕКСТ

Сенат Республіки Польща одноголосно прийняв ухвалу до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років.

Про це повідомляє Посольство України в Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Сенат висловив солідарність з українським народом у збереженні пам’яті про жертви цієї великої трагедії і підтвердив своє рішення з 2006 року про визнання Голодомору злочином геноциду, вчиненим комуністичним режимом. 

Текст ухвали врочисто передали Послу України в Республіці Польща Андрієві Дещиці, який був присутній на засіданні. 

 Фото: FB Посольства України в Польщі 

Ухвала Сенату Республіки Польща в день роковин Голодомору в Україні

Минає 85 років від кульмінації Голодомору в тогочасній Українській Соціалістичній Радянській Республіці.

У результаті колективізації та примусового виконання нереальних поставок сільськогосподарської продукції від голоду померло щонайменше 6 мільйонів людей. За збирання залишених на полях колосків повсюдно застосовувалася смертна кара (т. зв. "закон про п’ять колосків").

У 2006 році Сенат Республіки Польща у спеціальній ухвалі визнав українську оцінку тих подій злочином геноциду.

Віримо, що поширення знань про ту велику трагедію в Європі спричиниться до кращого розуміння наслідків, які несе за собою комуністична ідеологія й тоталітаризм.

У зв’язку з річницею Голодомору, яку відзначають в Україні, Сенат Республіки Польща згадує смерть і страждання мільйонів жертв того лиха.

Висловлюємо нашу солідарність з українською нацією у збереженні пам’яті про ті події й прагненні до поширення знань про ту трагедію.

Ухвала підлягає оголошенню в Урядовому віснику Республіки Польща "Monitor Polski".

Нагадаємо, у роковини Голодомору 1932-1933 років до всього світу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій.

Президент Польщі Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.